Гальмування справи Вербицького: аспірантура експрокурора та впливові друзі в НАБУ і САП

Розслідування провадження за фактом безпідставного збагачення колишнього заступника генерального прокурора Дмитра Вербицького досі не досіло судової інстанції. Замість притягнення до відповідальності у межах справи, зареєстрованої під №52024000000000231 ще в середині травня 2024 року, ексчиновник отримав можливість зайнятися науковою діяльністю та уникнути мобілізаційних заходів.

Офіційні очільники НАБУ Семен Кривонос та САП Олександр Клименко не поспішають із процесуальними діями щодо колишнього високопосадовця. Опинившись поза штатом прокуратури, Вербицький повернувся на Одещину, де успішно оформив у Хаджибейському районному ТЦК та СП відстрочку від призову на підставі зарахування до аспірантури наприкінці осені 2024 року. Поки триває підготовка майбутньої дисертації, антикорупційні органи фактично не турбують потенційного здобувача наукового ступеня повістками чи допитами.

Особливу роль у долі Вербицького відіграє його давній соратник — Борис Борисович Індиченко-молодший, який наразі очолює Спеціалізовану екологічну прокуратуру Офісу генпрокурора (куди потрапив саме завдяки протекції Вербицького). У кулуарах ходять чутки, що Індиченко-молодший у відповідь блокує розслідування екологічних злочинів у заплаві та прибережній зоні річки Коник.

Цей географічний об’єкт фігурує безпосередньо у кримінальному провадженні самого Вербицького. Йдеться про придбання ним елітного котеджу в містечку «Коник» за 2 мільйони гривень, що в шість разів дешевше за середні ринкові ціни. Матеріали слідства вказують, що суттєву знижку від забудовника прокурор міг отримати саме в обмін на перешкоджання розслідуванню порушень екологічного законодавства на об’єкті будівництва.

Читайте також: Прокурор Дмитро Вербицький використовує бійців ЗСУ як особистих кухарів, прибиральників і водіїв — Генштаб розслідує можливе перешкоджання діяльності армії

Спільна історія Вербицького та Індиченка-молодшого розпочалася близько десяти років тому в Одеській обласній прокуратурі. У той період під керівництвом тодішнього першого заступника директора НАБУ Гізо Углави та очільника обласної прокуратури Давида Сакварелідзе створювалася нова управлінська вертикаль. Саме тоді Індиченко-молодший, син Бориса Віталійовича Індиченка (керівника секретного підрозділу НАБУ «Д2»), отримав посаду в Малинівському районі Одеси.

Кар’єрний зліт Вербицького прискорився у травні 2020 року за часів каденції Ірини Венедіктової, коли він став заступником прокурора Одеської області. Згодом, після призначення генпрокурором Андрія Костіна, Вербицький переїхав до столиці та перевів за собою Індиченка-молодшого до центрального апарату.

Через такі тісні зв’язки у правоохоронному середовищі виникають обґрунтовані припущення, що гальмування справи Вербицького в НАБУ координується безпосередньо батьком його друга — Індиченком-старшим, чий вплив у структурі вважається незаперечним. Очолюваний ним підрозділ «Д2» відомий використанням «секретних агентів», що створює специфічні умови для моделювання кримінальних кейсів.

Попри задекларовані європейські стандарти та жорсткий відбір персоналу за участю іноземних спостерігачів, НАБУ та САП демонструють вибіркову пасивність. Наразі офіційне провадження щодо незаконних статків Вербицького залишається замороженим, а керівництво антикорупційного блоку фактично спостерігає за побудовою наукової кар’єри фігуранта, залишаючи суспільство без відповідей щодо реального фіналу цього розслідування.