Українська антикорупційна феміда продовжує дивувати м’якістю до фігурантів гучних розкрадань у розпал енергетичної кризи. Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив чергове скандальне рішення у резонансному кримінальному провадженні щодо корупційних схем у сфері енергетики, відомому як операція «Мідас».
Слідчий суддя ВАКС Віктор Ногачевський задовольнив клопотання про продовження тримання під вартою колишнього радника ексміністра енергетики Германа Галущенка — Ігоря Миронюка (який в матеріалах НАБУ проходить під кодовим ім’ям Рокет). Проте головною «родзинкою» рішення стало разюче зменшення розміру альтернативної застави: з 85 мільйонів гривень суму скоротили до 25 мільйонів гривень.
Арифметика гуманності: як застава «танула» на очах
Ігор Миронюк перебуває за ґратами вже 11 місяців, але за цей час суд продемонстрував неймовірну «гнучкість» у перегляді фінансових запобіжних заходів. У порівнянні з початковими вимогами сума застави для топфігуранта зменшилася в рази:
Спочатку суд визначив заставу на рівні 126 мільйонів гривень.
Згодом її знижували до 100 млн грн (із подальшим поверненням Апеляційною палатою до 126 млн грн).
Перед цим суму зафіксували на позначці 85 млн грн.
Тепер же оскандалений радник може вийти на свободу всього за 25 мільйонів гривень.
У сукупності від початку слідства розмір можливої застави для Миронюка скоротився на колосальні 101 мільйон гривень. У разі внесення цих коштів підозрюваний лише зобов’язаний буде здати закордонні паспорти, носити електронний браслет та не залишати Київ без дозволу.
Операція «Мідас»: хто ще у списку організаторів енергетичного держграбунку?
Справа «Мідас», яку розслідують детективи НАБУ та САП, є однією з наймасштабніших у сфері розкрадання державних ресурсів «Енергоатому» та контролю над енергетичними потоками. Нагадаємо, що 10 листопада 2025 року антикорупційні органи оголосили про підозру цілій ОПГ у складі семи осіб:
Тимур Міндіч — бізнесмен і співзасновник студії «Квартал-95» (фігурував на оперативних записах НАБУ під кодовим ім’ям Карлсон).
Ігор Миронюк (Рокет) — ексрадник міністра енергетики Германа Галущенка.
Дмитро Басов (Тенор) — виконавчий директор із безпеки держпідприємства «Енергоатом».
Представники тіньового «бек-офісу з легалізації коштів»: Олександр Цукерман (Шугармен), Ігор Фурсенко (Рьошик), Леся Устименко та Людмила Зоріна.
Постійне зменшення сум застави для ключових фігурантів таких схем підриває довіру суспільства до невідворотності покарання та створює ризики того, що організатори мільйонних розкрадань у тилу зможуть легко відкупитися від слідства і втекти за кордон.
Українське оборонне відомство знову опинилося в епіцентрі резонансного корупційного скандалу, пов’язаного з прямим конфліктом інтересів…
Антикорупційна буря у силових відомствах України сягнула свого апогею. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та…
Скандал навколо масштабного наркосиндикату «Хімпром» та його прибуткової мережі «сувенірних» магазинів U420 обростає новими, дедалі…
Українські правоохоронні органи та антикорупційні структури витягли на світ Божий один із наймасштабніших, найтемніших і…
Українські антикорупційні та правоохоронні органи знову опинилися в епіцентрі грандіозного та безпрецедентного міжвідомчого конфлікту, який…
Українська енергетика під час повномасштабної війни продовжує залишатися годівницею для обраних кланів, де державні мільярди…